Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Не пізніше 7 лютого 1920

Харків. Звернення Всеукрревкому до робітників і селян про задачі остаточного розгрому Денікіна і радянського будівництва на Україні. Проголошувалось утвердження робітничо-селянської влади, української мови як засобу звільнення трудящих мас з-під національного гноблення. Після очищення України від “білогвардейських банд” буде приступлено до виборів на ІV з’їзд робітників, селян і червоноармійців України, щоб обрати новий склад ЦВК І РНК УСРР.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 728 – 731.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7