Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 лютого 1920 (вівторок)

1-й корпус УГА розташовувався в районі Чечельника, в районі Черноміна – Гонорівки – ст. Попелюхи, в районі Тимкова – Слободзея – ст. Слобідки, в районі Балти. 2-й корпус УГА знаходився в районі Бершаді та в Ольгополі. 3-й корпус УГА стояв в районі Кассель – Захаріївка – Бергдорф. Ревком призначив тимчасовим начальним вождем ЧУГА підполковника Вітошинського, а політкомісаром Д. Барчука.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 201 – 202.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7