Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 лютого 1920 (вівторок)

Харків. Постанова ЦК КП(б)У про відновлення роботи Центральної партійної школи. Протягом трьох місяців її слухачі здобували теоретичну підготовку та знайомилися з основними завданнями партії. В школу приймалися робітники і селяни, які не мали відповідальних посад і вищої освіти. Кожна губернія надсилала на навчання встановлену розверсткою кількість осіб, в тому числі не менше однієї жінки. Одночасно в школі навчалося 300 осіб.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 293.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7