Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14-19 лютого 1920 (субота – четвер)

Прага (Чехо-Словаччина). Закордонна делегація УПСР провела партійну конференцію, на якій було вирішено докласти зусиль до негайного здійснення диктатури трудового народу, до скликання Всекраїнського конгресу рад, який мав взяти в свої руки верховну владу в Україні. .
Резолюції партійних конференцій УПСР за кордоном // Борітеся – поборете. Закордонний орган УПСР. Відень, 1920. - № 1 (вересень). – С. 56, 59

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7