Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 – 21 лютого 1920 (п’ятниця – субота)

Київ. Загальноміська конференція КП(б)У, на якій ухвалені резолюції з земельного питання та про ставлення до інших партій. Схвалюючи земельний закон Всеукрревкому, конференція доручила губернському комітету провести цей закон в життя та об’єднати на його грунті бідняків та середняків України навколо радянської влади та партії. Конференція ухвалила також, що про злиття з партією боротьбистів не може йти і мови, оскільки вона “обросла п’ятнадцятьма тисячами членами з числа петлюрівців”.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 350 – 352.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7