Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 – 15 березня 1920 (четвер– понеділок)

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7