Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 березня 1920 (понеділок)

Харків. Постанова РНК УСРР про трудове дезертирство та органи боротьби з ним. Ухил від трудового обліку чи реєстрації, приховування своєї спеціальності та неявка на роботу вважалися трудовим дезертирством та переслідувалися органами Всеукркомтруда за участю профспілок, які діяли через ВУНК та Центрокомдезертир.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 9.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7