Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 квітня 1920 (неділя)

Перемишль (суч. Польща). Розпочалися гастрольні вистави львівського українського театру під дирекцією В. Коссака. У репертуарі представлено п’єси М. Кропивницького “Дай серцю волю – заведе в неволю”, “Маруся Богуславка”, М. Старицького “Модний жених”, С. Черкасенка “Про що тирса шелестіла”.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7