Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13-17 квітня 1920 (вівторок–субота)

Харків. Всеукраїнський з’їзд представників губернських відділів Робітничо-селянської інспекції. Заслухавши доповіді представників губвідділів, військово-дільничих та польових інспекцій, з’їзд визнав потребу залучення широких мас робітників і селян до здійснення всенародного контролю над всіма сторонами діяльності радянських установ.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 квітня, 16 квітня, 17 квітня;Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7