Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 квітня 1920 (четвер)

Частина договору про визнання Польщею права України на незалежне державне існування та Директорії УНР верховною владою УНР була опублікована 28 травня в урядовій газеті “Україна” з затвердженням цього договору Головою Директорії Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою. За повідомленням газети “Хвиля”(Вінниця) від 12 травня, МЗС Польщі 27 квітня поширило інформацію про те, що польський уряд визнав Директорію незалежної УНР на чолі з Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою за верховну владу УНР. 29 квітня в газеті “Громадська думка” (Львів) текст договору був переданий повністю.23 квітня
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 87.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7