Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 – 15 грудня 1920 (неділя– середа)

З’їзд волосних ревкомів і комнезамів Вінницького повіту, Подільської губернії, на якому ухвалено резолюцію на доповіді з місць і в організаційному питанні. Для зміцнення радянської влади вказано на необхідність зламати супротив куркульського елементу і добитися розшарування села; створити міліцію з делегованих до губернії членів сільських комнезамів. Заплановано на 1 січня завершити організацію комнезамів, які мають зосередити в своїх руках розподіл продуктів і землі.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 705 – 707.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7