Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 – 26 жовтня 1920 (понеділок–вівторок)

Нарада голів волревкомів, волосних комнезамів і начальників районних відділень міліції Радомишльського повіту. Заслухано доповіді з місць, про боротьбу з бандитизмом і дезертирством, про хід продразверстки. Ухвалено наладити інформативний зв’язок між селами, волостями і повітом; провести репресії (“за дезертирів будуть відповідати не тільки села, але і волості”), описати майно родин дезертирів, ввести систему п’ятихатних і десятихатних груп.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 589 – 594.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7