Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 грудня 1920 (четвер)

Польський сейм ліквідував територіальну окремішність Галичини. Для позначення етнічної території Східної Галичини використовувався термін “Східна Малопольща”, тобто історична назва Західної Галичини. Зникли з вживання слова “українець”, “український”, натомність вводилися – “русин”, “руський”. Територія Східної Галичини поділена на 3 воєводства: Львівське (28 повітів), Станіславське (16 повітів) і Тернопільське (17 повітів).
С. Мішко. Галичина з Теребовельщиною під Польщею // Теребовельська земля. Історично-мемуарний збірник. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонт

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7