Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 грудня 1920 (субота)

Харків. Постанова РНК УСРР і командуючого всіма збройними силами на Україні про управління тилами для боротьби з бандитизмом. Територію України було розбито на основні тили (у відповідності з адміністративним поділом на губернії і повіти) з призначенням відповідних начальників губернських та повітових участків, які відповідали за підтримку “революційного порядку” та скликали постійні наради для узгодження організаційно-політичної роботи з проводимими військовими операціями.
М.В. Фрунзе на фронтах гражданской войны. Сборник документов. – М. 1941. – С. 467 – 468.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7