Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 березня 1920 (середа)

Харків. Відкриття ІV конференції КП(б)У за участю 242 делегатів з вирішальним голосом і 38 з дорадчим, які представляли 25 тис. членів КП(б)У. На першому дні роботи конференції з політичною доповіддю ЦК виступив голова РНК УСРР Х.Г. Раковський та секретар ЦК КП(б)У С.В. Косіор. В обговоренні цієї доповіді було висловлено чимало критичних зауважень на адресу ухвалених протягом 1919 року рішень ЦК і Зафронтового бюро ЦК КП(б)У, зокрема, “децисти” кваліфікували ЦК КП(б)У як “фікцію” та таку структуру, що нездатна реалістично діяти та керувати. Вони запропонували докорінно змінити характер діяльності ЦК КП(б)У, ввести до нього нових людей, знайти нові параметри стосунків з ЦК РКП(б). У заключних словах Г.І. Петровський, Д.З. Мануїльський, Х.Г. Раковський та С.В. Косіор не заперечували наявності серйозних недоліків та прорахунків ЦК КП(б)У у земельній та національній сферах, водночас вони доводили, що партійна лінія, скоординована та узгоджена з ЦК РКП(б), була принципово вірною та перспективною.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 березня;Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7