18 березня 1920 (четвер)

18 березня 1920 р.
Політичне життя

Харків. Другий день роботи ІV конференції КП(б)У. На звіт ЦК КП(б)У було подано кілька проектів резолюцій, які суперечили одна одній. Х.Г. Раковський запропонував прийняти доповідь ЦК до відома і перейти до інших справ. Однак в результаті домагань “децистів” 145 голосами проти 79 була ухвалена резолюція, в якій відзначалося, що головне завдання весни 1919 р. ЦК “було проведено, але не досить задовільно”. ЦК звинувачувався у відсутності “самостійності у вирішенні питань партійної і радянської роботи на Україні”. Абсолютною більшістю голосів після обговорення доповіді Г.І. Петровського було ухвалено резолюцію “Державні відносини радянської України і радянської Росії”, в якій підкреслювалося значення тісної братерської солідарності між робітниками і селянами всіх країн, відзначалася велика роль радянської Росії як керівника і організатора боротьби проти міжнародного імперіалізму, обгрунтовувалася необхідність якнайтіснішого союзу УСРР і РСФРР. Було розглянуто питання про ставлення до інших партій. Доповідач Я.А. Яковлєв (Епштейн) торнувся історії еволюції головних українських партій УСДРП і УПСР, нагадав про цілу низку розмежувань і розколів в них, зупинився на процесі “кристалізації комуністичної свідомості” у боротьбистів і незалежників-укапістів. Певну увагу було приділено аналізу зростання впливу у робітничому середовищі меншовиків, а у селянському – анархо-махновців.
Комуніст (Харків). – 1920. – 20 березня;Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7