Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 квітня 1920 (неділя)

Початок польсько-українсько-радянської війни. Об’єднані польсько-українські збройні сили перейшли у наступ проти сил Червоної армії. Польські війська (у складі 3-ї армії на півночі під командуванням генерала Е. Ридз-Смігли, 6-ї армії на півдні під командуванням генерала В. Івашкевича і 2-ї армії як зв’язкової поміж ними під командуванням генерала А. Лістовського) рушили з району Олевська на Овруч, з району Новоград-Волинського на Житомир, Бердичев і Козятин, з району Проскурова на Жмеринку. На лівому крилі польської армії оперувала 6-а українська дивізія під командою полковника М. Безручка, а на правому крилі – 2-а стрілецька дивізія під командою полковника О. Удовиченка.
Rutkowski S. Pierwsze walki z armi№ konn№ pod Koziatynem. – Warszawa, 1928. – S. 2; Киевские новости – 1920. – 11 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7