Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 квітня 1923 (п’ятниця)

ВУЦВК ухвалив постанову “Про пакунки, що направляються з-за кордону до УСРР через Товариство Міжнародної робітничої допомоги Росії”. Встановлено їх пільгову безмитну доставку при умові, щоб Міжробдоп з кожних двох одержаних ним пакунків один, як платний, передавав адресатові, а інший –– безплатно до фонду допомоги безробітним.
ЗУ УСРР, 1923, Від. І, № 13, Ст. 238.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6