Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4-8 червня 1923 (понеділок - пятниця)

Катеринослав. З ініціативи губернського відділення профспілки шкіряників страйкувало більше 40 шевців-надомників, які працювали на рундучників-взуттєвиків Троїцького і Озерного базарів. Вимоги страйкарів: підвищення заробітної плати, її нарахування в товарних рублях та своєчасна виплата, а також страхування робітників в органах Держстраху та прикріплення шевців до рундучників. Усі вимоги страйкарів задоволені, а страйкові дні оплачені.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1929. М., 1998. – С. 218.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6