Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 вересня 1923 (четвер)

Харків. Правління Українського товариства Червоного Хреста повідомило про поновлення в найближчі дні громадського харчування в Одеській губ. для дітей безробітних (750 – в Одесі, 1,5 тис. – Миколаєві, 250 – Херсоні), безпритульних дітей (200 – в Одесі, 150 – Миколаєві), вагітних жінок та матерів-годувальниць у їдальнях “матері і дитини” (1000 – в Одесі, 300 – Миколаєві і 350 – Херсоні) та дорослих безробітних.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 13 сентября.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6