Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 7 1932 (четвер)

Москва. Телефонограма генерального секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна, члена політбюро ЦК ВКП(б) та голови РНК СРСР В. Молотова секретареві ЦК КП(б)У С. Косіору, другому секретареві ЦК КП(б)У В. Строганову. Зазначено, що в Україні склалася ситуація невиконання плану хлібозаготівель на 70–80 млн пудів, позаяк Україна, яка мала найвищий рівень колективізації та велику кількість радгоспів, заготовила на 1 січня на 20 млн пудів менше від попереднього року. З’ясовано винуватців: вищий рівень колективізації чи недостатній рівень керівництва справою заготівель? Вирішили відкликати Косіора із Сочі для того, щоб «взяти у власні руки справу хлібозаготівель» та виконати план «повністю і безумовно»
РДАСПІ. – Ф. 558. – Оп. 11. – Спр. 42. – Арк. 105.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.