Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 3 1932 (неділя)

Куп’янський район. У статті «Рівнятися по дворічанському буксиру!» повідомлялося, що «хлібний буксир», організований у Дворічанську, започаткував повторний обмолот і перевіювання полови в районі. В 9 селах Сеньківського куща було перевірено та обмолочено 1500 пудів зерна. За 10 днів до приїзду «буксирної бригади» («буксиру») в с. Пістіни було намолочено 16 ц, а перша п’ятиденка роботи «буксиру» дала 160 ц. Сеньківською сільрадою за декаду до «буксиру» було зібрано 6 ц, а за три дні роботи «буксиру» – 40 ц. У селі Старовірівка «буксиром» заготовлено 227 ц – у десять разів більше, ніж за декаду, завдяки виявленню хліба, прихованого в церкві. В артілі «Хвиля революції», що виконала хлібозаготівельний план на 75 %, «буксиром» було виявлено 142 ц «дутого» насіннєвого фонду, а в артілі «Радянське село» – 53 ц «зайвого» громадського фонду. В селах району організовано «червоні хлібні обози». Тільки із Балаклійського куща вивезено «червоними обозами» 5220 пудів хліба
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 3 января.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.