Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 3 1932 (неділя)

У статті «Зустрічні плани і червоні обози хліба» повідомлялося, що Бульшанський колгосп ім. Шевченка висунув зустрічний план і відвантажив 200 пудів пшениці. Колгосп «Перебудова», виконуючи зустрічний план, відправив на зсипний пункт «червоний обоз» з 600 пудами хліба. За пропозицією брусилівських колгоспів хомутецькі та вільшківські колгоспи висунули зустрічний план – 400 пудів хліба; весело-слобідківські колгоспи – ім. Шевченка та «Червоний хлібороб» – 200 пудів хліба і вже відправили його на зсипні пункти
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 3 января.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.