Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 3 1932 (неділя)

Одеса. Лист секретаря Одеського облпарткому М. Майорова до генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора про «продовольчі труднощі» у Новомиргородському районі та надання допомоги ряду районів області. Повідомлялося, що селяни половини сіл району поїдають дохлих коней. Також траплялися випадки опухання та смертності населення від голоду. Аналогічне становище констатовано в селах Хмілівського і Ново-Архангельського районів області. Зважаючи на обмеженість продовольчих ресурсів області, висловлено прохання про щомісячну видачу 2 тис. пудів хліба для надання продовольчої допомоги населенню голодуючих районів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 144–145.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.