Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серпень, 19 1932 (п’ятниця)

Скарга селянина Д. Матвієнка з с. Малинівка на Харківщині до ВУЦВК про незаконний розпродаж його зерна та майна за невиконання плану хлібозаготівлі. Повідомлялося, що на господарство було покладено тверде завдання, хоча за економічними показниками воно не підлягало такому оподаткуванню (у господарстві не було ані техніки, ані землі, крім того, господар не займався торгівлею)
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 506–507.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.