Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Грудень, 8 1932 (четвер)

Харків. Протокол засідання секретаріату ВУЦВК. Визнано незадовільним виконання Україною річного плану хлібозаготівель на 65,3 %, особливо Дніпропетровською, Одеською та Харківською областями та одноосібним сектором на 60 % плану. Встановлено основну причину «масового перебігу хлібозаготівель» – відсутність «рішучого удару по саботуванню хлібозаготівель від куркулів та їхньої агентури – залишків петлюрівщини та махновщини»
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 564.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.