Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 березня 1994 (середа)

Президент України Л. Кравчук видав указ "Про присудження Державних премій України імені Т. Шевченка 1994 року". Установлювалося десять державних премій. Вони присуджувалися: В. Голобородьку, поетові; І. Світличному, поетові (посмертно); І. Чендею, письменникові; Р. Конквесту, науковцеві, громадянинові США; Л. Большакову, літературознавцеві, громадянинові Російської Федерації; Р. Рахманному, публіцисту, громадянинові Канади; В. Овсійчуку, мистецтвознавцеві; А. Антонюку, художникові; В. Зінкевичу, артистові; В. Зарецькому, художникові; В. Івасюку, композитору; О. Апанович, письменниці.
Збірник Указів Президента України. - 1994. - №1. С. 86-87.

Опубліковано у виданні: Падалка С.С. Хроніка - 1994/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005 - С.258-370 ISBN 966-023607-7