Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 грудня 1993 (п’ятниця)

Верховна Рада України прийняла Закон України "Про національний архівний фонд і архівні установи". Закон тлумачив національний архівний фонд як складову частину вітчизняної і світової історико-культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, призначений для задоволення інформаційних соціально-культурних, наукових його потреб, а також врегулював суспільні відносини, пов'язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням архівного фонду та інші основні питання діяльності архівних установ.
Відомості Верховної Ради України. - 1994, -№ 15 ,-С. 394 -405.

Опубліковано у виданні: Падалка С.С. Хроніка - 1993/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.163-257 ISBN 966-023607-7