Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 січня 1921 (неділя)

Харків Політбюро ЦК КП(б) прийняло постанову про Українську комуністичну партію (УКП). Було ухвалено увійти в діловий контакт з групою укапістів, що відкололася від УКП, допустивши їх до роботи в радянських органах, але від прийому її членів до КП(б)У пропонувалося утриматися, за виключенням окремих випадків, коли прийом проводився персонально при наданні надійних рекомендацій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 1.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7