Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 січня 1921 (понеділок)

Харків. Президія губвиконкому на розширеному засіданні за участю губернського особливого продовольчого комітету, харківського споживчого товариства, губернських відділів комунального господарства, міліції та представників робітничих районів міста постановила запропонувати губернському фінвідділу припинити видачу промислових посвідчень і анулювати раніше видані; припинити стягання податків по статті “Прибутки за торгівлю на базарах”; експропріювати всі великі приватні хлібопекарні, передавши конфісковані борошно, хліб та інвентар харківському споживчому товариству; проведення експропріації покласти на відділ управління губвиконкому.
Коммунист, Харьков, 1921, 22 марта.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7