Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 лютого 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про постачання робітників. Наркомпроду УСРР, по-перше, було запропоновано прискорити просування продовольчих ешелонів у міста; а по-друге, зважаючи на складне продовольче становище робітників, переглянути розподіл продовольства серед різних верств населення та відшкодувати недодану кількість одних продуктів іншими. Губвиконкомам ставилося за обов’язок провести заходи по залученню громадськості до боротьби з продовольчою кризою (до розчистки залізничних шляхів, прискорення просування вантажів для голодуючих й т. ін.), а також організувати роз’яснення на місцях причин тимчасових продовольчих труднощів.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 13 а.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7