Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 лютого 1921 (четвер)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про ЧК. З метою попередження ліквідаційних тенденцій щодо ЧК, які виникли, В. Манцеву та В. Молотову доручалося скласти циркулярний лист до губкомів КП(б)У. Крім того, Манцеву доручалося внести на наступне засідання ЦК проект реформування ЧК, в якому б зауважувалося на неприпустимості арештів з боку ЧК членів губкомів, виконкомів та завідувачів відділами без згоди губкомів. У випадку відсутності взаємної згоди між цими органами арешти допускалися за згодою Центрального управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді) і ЦК КП(б)У. Арешти голови ЧК або членів колегії ЧК мали проводитися також тільки за згодою Центрального управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді і ЦК КП(б)У. Члени контрольних комісій могли бути заарештованими тільки за згодою вищих контрольних комісій або ЦК КП(б)У. В циркулярі мало зауважуватися на необхідності регулярних періодичних звітів ЧК перед ЦК КП(б)У. Манцеву також доручалося розробити проект постанови про способи залучення незаможних верств села в роботу ЧК.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 11 б.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7