Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 лютого 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Всеукраїнський з’їзд рад. Ухвалено відкрити з’їзд 25 лютого о 20-й годині, а фракцію КП(б)У скликати на 5-ту годину. Пропонувалося створити три секції: господарську, по радянському будівництву та земельному питанню. Розгляд питання про розподіл членів ЦК КП(б)У по секціях було вирішено перенести на наступне засідання політбюро. На з’їзді пропонувалося затвердити декрет про комнезами, тези про радянське будівництво попередньо розглянути на пленумі ЦК КП(б)У, а питання про організацію праці зняти з загальних засідань з’їзду й перенести на господарську секцію. Також було ухвалено звернутися від імені з’їзду зі зверненням до робітників і селян стосовно боротьби з бандитизмом. Текст відозви доручалося скласти Д. Мануїльському.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 29.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7