Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 лютого 1921 (субота)

Харків. РНК УСРР прийняв декрет “Про допомогу жертвам контрреволюції”. З цієї метою в розпорядження Наркомсоцзабезу УСРР надано особливий фонд у розмірі 1 млрд. крб. Наркомсоцзабезу поставлено за обов’язок провести облік жертв контрреволюції та забезпечити їх допомогою, а також посилити серед них культурно-освітню роботу. Від Наркомзему вимагалося забезпечення господарства селян, які постраждали від контрреволюції, живим та мертвим реманентом, насінням та земельними ділянками, а від Головліскому – постачання містам та містечкам, що були спалені білогвардійцями, будівельної деревини. Наркомвнусправ було запропоновано надати родинам жертв контрреволюції відремонтовані житлові приміщення, Наркомпроду – організувати для них громадські їдальні, Наркомздоров’ю – надати медичну допомогу, а Наркомосу – забезпечити навчання їхніх дітей. Наркомпраці разом з Українською радою народного господарства рекомендувалося налагодити трудову допомогу жертвам контрреволюції через організацію трудових артілей та професійного навчання. Наркомфіну було поставлено за обов’язок забезпечувати Наркомсоцзабез необхідними асигнуваннями. Контроль за накресленими заходами мав здійснювати НК Робітничо-Селянської інспекції.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 2, Ст. 50.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7