Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 червня 1921 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову за доповіддю М. Владимирова про продовольче становище в Україні. Владимирову запропоновано терміново надати кошторис на працівників від волосного до губернського рівнів. М. Фрунзе рекомендовано звернути увагу на необхідність терміново вигнати Махно з Полтавщини в одну з голодуючих губерній, якщо неможливо його швидко ліквідувати. В Олександрівській губернії ухвалено продовжити збір продрозкладки, одночасно посиливши товарообмін, а також прийняти до уваги повідомлення про залишення в Миколаєві 200 тис. пудів зерна. Одеському губкому за його персональною відповідальністю запропоновано залишити для Одеси тільки 450 тис. зерна, а інше – вивезти в порядку, що встановлено Наркомпродом УСРР. Визнано необхідним перекласти задоволення внутрішніх потреб губернії за рахунок помольного податку, зберігши його колишній розмір. Рекомендовано затвердити проект циркуляру всім губкомам та головам губернських особливих продовольчих комітетів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 125.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7