Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 червня 1921 (понеділок)

Харків. РНК УСРР прийняв постанову про холерну пошесть. Оголошено неблагополучними щодо захворюваності населення на холеру Харківську та Донецьку губернії, а Запорізьку та Катеринославську – такими, яким загрожувала пошесть холери. Накреслено заходи боротьби з її поширенням: впорядкування торгівлі продовольчими товарами; очистку колодязів в околицях столиці та ремонт бараків для холерних хворих; забезпечення персоналу цих бараків та перевізників інфекційних хворих підвищеними продовольчими пайками у кількості 2 тис. для Харківщини і 1,5 тис. для Донеччини, навіть на шкоду іншим споживачам; забезпечення холерних хворих продовольством; винайдення позабюджетних коштів для здійснення цих заходів.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 9 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7