Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серія щорічних воркшопів/семінарів "Як міста пам'ятають і як міста забувають"

HOW THE CITIES REMEMBER AND HOW THE CITIES FORGET

Серія щорічних воркшопів/семінарів

Як міста пам'ятають і як міста забувають

Київ, 12-13 вересня 2019: Київ: місто для/без держави


Партнери проекту: Місто-Історія-Культура-Суспільство (ГО і часопис), Центр Урбаністичних Студій, Центр міської історії (Львів), Фонд ім. Г. Бьолля, КНУБА, Інститут історії України НАНУ, Бібліотека ім. В. Заболотного


Питання збереження, підтримки, репрезентації чи артикуляції пам’яті (культурної пам’яті) у просторах міста не нове, але його постійно актуалізують нові виклики. Традиція культурної пам’яті і практик комеморації та вшанування пам’яті змінюється. І сьогодні, у цифрову добу, це особливо помітно. Вочевидь, сьогоднішня ситуація спонукає нас переосмислити ставлення до монументів-пам’ятників як до «універсальних» агентів-носіїв значення, переосмислити «пустку», що утворюється у просторі, коли зникає/ демонтується об’єкт чи «матеріалізований символ», ми мали б переосмислити і роль символів у публічному просторі міста та й взагалі – ієрархію громадянських цінностей, коли саме публічний простір і є пріоритетом.


Детальніше