Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Наукова доповідь кандидата історичних наук Дениса Тоїчкіна на тему: «Військова антропологія України: холодна зброя козацтва XVI – початку XVIII ст.»

  •   26 листопада 2020 р. – 1 січня 2021 р.
  •    Новини

Під час засідання вченої ради Інституту історії України НАН України, що відбулося 26 листопада 2020 р. у дистанційному режимі, із науковою доповіддю «Військова антропологія України: холодна зброя козацтва XVI – початку XVIII ст.» виступив Денис Тоїчкін, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України.

Доповідач у своєму виступі розповів про наявність лакун у наукових дослідженнях історичної зброї в Україні, передусім, у дослідженнях проблеми еволюції козацького озброєння, зауважив щодо нестачі досліджень з проблематики окремих різновидів козацької зброї, серед іншого – особистої старшинської зброї; стисло висвітлив сучасний стан досліджень окремих зразків холодної зброї як частини збройового комплексу козацтва. Він окреслив функціонування, зміни та розвитку окремих типів зброї на українських землях та їх зв'язок з особливостями військового мистецтва і презентував власну методологічну схему роботи з речовими джерелами, серед основних складових якої – технічне дослідження пам’ятки, з’ясування її походження, оцінка значення пам’ятки як історичного джерела, докладна атрибуція, та каталогізація пам’ятки тощо. Окрему увагу доповідач звернув увагу на міждисциплінарність зброєзнавчих досліджень, де в нагоді стають методи інших наук, зокрема, природничих наук у зв’язку з матеріалознавством, наприклад металографія та гемологія, серед інших – метод історичної реконструкції та ін., а також підкреслив необхідність комплексного залучення до досліджень холодної зброї козацтва широкої джерельної бази, зокрема великих комплексів речових та іконографічних джерел, а також писемних джерел, які б дозволили обґрунтовано встановити, якими різновидами холодної зброї користувались козаки протягом трьох століть.

Презентація доповіді