КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Запрошуємо Вас до участі у щорічній науково-практичній конференції
«КИЇВ І КИЯНИ»,
яка відбудеться 17–18 листопада 2025 року у Музеї історії міста Києва. Конференція проходитиме в змішаному форматі – особисто та дистанційно.
Тема конференції: КИЇВ І КИЯНИ. КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МІСТА В УМОВАХ ВОЄННИХ ЛИХОЛІТЬ.
Метою конференціїє аналіз досвіду роботи культурних інституцій Києва та окремих діячів культури Києва в умовах постійних загроз та викликів спричинених військовою агресією ХХ–ХХІ ст. Захід може служити платформою для обміну знаннями, ідеями та практиками в рамках збереження культурної спадщини та розвитку культурного простору Києва в умовах воєнних лихоліть.
Напрями роботи конференції:
- Історичний досвід функціонування культурних інституцій в умовах військових потрясінь XX ст.
- Сучасні виклики для культурних інституцій під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну
- Культурна дипломатія в умовах війни
- Руйнування та знищення пам’яток культури
- Вивезення та втрати культурних цінностей
- Досвід евакуації національних культурних надбань
- Повернення та реституція культурних цінностей
- Роль та діяльність установ культури в умовах війни
- Доля діячів культури у період військового спротиву
- Руйнування та знищення пам’яток культури
- Евакуація та збереження культурних цінностей
- Збереження культурної спадщини в умовах війни (законодавчий та практичний аспекти)
- Адаптація до воєнного стану: нові формати роботи, безпекові заходи та необхідність пошуку альтернативних джерел фінансування
- Перехід у цифровий простір: онлайн-виставки, лекції, віртуальні тури
- Трансформація історичних наративів та культуротворчих процесів під впливом воєнних подій
- Формування сучасної культури пам’яті та нового культурно-пам’яттєвого ландшафту
- Сленг війни: мовна лабораторія метафор і експресій
- Практичні кейси культурних інституцій (проєкти спрямовані на спротив російській пропаганді)
- Роль українських діаспор у поширенні національної культури
- Перші ініціативи у сфері культурної дипломатії в рамках державної стратегії
- Співпраця з міжнародними інституціями
- Викриття пропагандистських наративів через культуру на міжнародній арені
- «Я син Києва!....». Київ Сержа Лифаря (київські адреси, увічнення пам’яті)
- Служіння танцю (балет, хореографія, історія та теорія танцю)
- Колекція Лифаря – дослідження та популяризація
- Сучасна інтерпретація постаті Лифаря (образ у масовій культурі, белетристиці, кіно, мистецтві)
В рамках конференції працюватиме тематична секція
«До 120-річчя з Дня народження Сержа Лифаря (1905-1986)».
Напрями роботи тематичної секції:
Під час роботи конференції передбачено тематичні заходи – артистичну репризу, міні-виставку та екскурсію, присвячені 120-річчю від дня народження Сержа Лифаря.
Робоча мова конференції – українська.
Останній термін подачі статей – 20 вересня 2025 року.
Статті будуть надруковані та удоступнені в електронному форматі на сайтах Музею історії міста Києва та Інституту історії України НАН України до початку роботи конференції.
Попередні випуски:
Випуск 13. http://resource.history.org.ua/item/0016112
Випуск 14. http://resource.history.org.ua/item/0017033
Випуск 15. http://resource.history.org.ua/item/0017714
Випуск 16. http://resource.history.org.ua/item/0018249
Публікація та виступ
Допускається публікація статті автора (-ів) без виступу на конференції. Також допускається виступ на конференції без публікації статті, за умови попереднього надання Оргкомітету конференції тез доповіді та ухвалення теми доповіді Оргкомітетом.
Оргкомітет залишає за собою право здійснювати відбір і редагування надісланих матеріалів. Роботи, що не мають наукової новизни, містять елементи плагіату, загального низького рівня, не відповідають тематиці та вимогам щодо оформлення, подані після 20 вересня 2025 р. не будуть допущені до участі в конференції!
Автори несуть відповідальність за підбір і достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних назв тощо.
Вимоги до оформлення статей
Обсяг – 20–40 тис. знаків з пробілами.
Шрифт: Times New Roman 14 кегль; інтервал – 1,5; поля – 20 мм з усіх берегів. Усі ілюстрації, таблиці, графіки, а також підписи до них надсилаються окремими файлами.
До статей обов’язково додаються написані двома мовами (українська та англійська): прізвище, ім’я, місце роботи, місто, e-mail, назва публікації, анотація (до 1000 знаків), ключові слова (3–7 слів).
Посилання автоматичні підрядкові, оформляються згідно стандарту ДСТУ 8302:2015. https://www.grafiati.com/uk/info/dstu-8302-2015/examples/
У випадку невідповідності посилань вимогам роботи відхилятимуться.
Окремим файлом також надсилаються відомості про автора із зазначенням прізвища, імені, наукового ступеня, посади, місця роботи, електронної пошти, номера контактного телефону.
Назва файлу статті – латинськими літерами прізвище автора (наприклад: petrenko.docx). Назва файлу з відомостями про автора – латинськими літерами за зразком: petrenko_avtor.docx
Вимоги до тез
Тези подаються в довільній формі, містять чітке обгрунтування актуальності, новизни, висновки або перспективи дослідження.
Обсяг – до 3 000 знаків.
Статті та тези доповідей приймаються на e-mail: miknauka@gmail.com
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ
Марія Тимошенко,
завідувач відділу «Київ давній і середньовічний»
Музею історії міста Києва
Київ
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ПОЛИВ’ЯНИЙ ПОСУД У ПОБУТІ КИЯН
Давньоруському Києву належала виключна роль у споживанні та перерозподілі привізних продуктів, зважаючи на географічне розташування міста, його соціально-економічне та політичне значення столиці. У статті дається огляд знахідок візантійського полив’яного посуду. Ця категорія керамічного імпорту, на противагу довозу візантійських амфор, так і не набула масового характеру. Попри багаторічні дослідження та залучення цих матеріалів до ряду робіт широкої тематики, спеціальних тематичних зводів, публікації окремих знахідок та комплексів, осмислення корпусу візантійського полив’яного посуду в історичній топографії та соціокультурному просторі міста залишається актуальним науковим завданням
Ключові слова: Візантія, полив’яний посуд, Київ, імпорт, торгівля
Mariia Tymoshenko,
Head of the Division “Kyiv Ancient and Medieval”
Museum of Kyiv History
Kyiv
BYZANTINE GLAZED POTTERY IN DAILY LIFE OF KYIVANS
In the period of the 10-th – 13-th centuries Kyiv obtained an exceptional role in use and distribution of the imported goods due to its geographical location, political importance and social development. The numerous category of import coming from Byzantium. In contrast to the amphorae, delivered to Rus` in large quantities, glazed pottery remains among the unique finds throughout this period. The paper gives an overview of glazed pottery retrieved from the archaeological deposits of Kyiv. Most of the findings have been already published within overall catalogs or in case of special items or assemblages. Thus, the paper aims to give a new approach to the findings and consider them as a case data set in terms of historic topography and socio-cultural space of medieval Kyiv. We assume a clear social stratification for this category of import and it primary concentration in the Upper town.
Keywords: Byzantine, glazed pottery, Kyiv, trade relations, imported goods
ТЕКСТ СТАТТІ