Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 жовтня 1921 (вівторок)

Будапешт. Міністр іноземних справ Румунії Токе-ЙІонеску надіслав ноту протесту наркому закордонних справ РСФРР проти звинувачень радянського уряду на адресу румунського щодо спроб втручання останнього до внутрішніх справ радянських республік шляхом підтримки на території Румунії антирадянських військових формувань з метою підготовки їх інтервенції на територію УСРР. Запевняючи в намірах зберегти мирні стосунки з УСРР і РСФРР, міністр зобов’язався провести розслідування фактів, повідомлених радянською стороною.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7