Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 листопад 1921 (четвер)

Варшава. Міністр закордонних справ Польщі п. Скирмунт надіслав поважному представнику УРСР у Польщі О. Шумському ноту, в якій заперечив звинувачення, висловлені радянським урядом на адресу польського в ноті від 12 серпня 1921 р. Від імені польського уряду п. Скирмунт звинуватив російсько-українсько-білоруську делегацію в недотриманні угод, досягнутих під час нарад погоджувальної комісії у розв’язанні конфліктних питань між Польщею та Радянськими республіками, що гальмувало роботу комісії.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 ноября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7