Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 листопада 1921 (четвер)

Київ. Губернська комісія допомоги голодуючим звернулася з відозвою до громадян Києва про здачу сухарів для голодуючих, збір яких покладався на будинкові комітети бідноти. Списки комітетів, які не виконували цієї пропозиції, мали вивішуватися для громадського осуду в громадських місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921 20 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7