Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19-20 листопада 1921 (субота - неділя)

Харків. Для збереження кваліфікації робітничої сили РНК УСРР постановив під час скорочення штатів на виробництві дотримуватися такого порядку: в першу чергу скорочувати малолітніх до 14 років; у другу – підлітків до 16 років, що працювали на шкідливих виробництвах; у третю – підлітків, що виконували некваліфіковані роботи. При чому, в межах цих груп переважному скороченню підлягали ті підлітки, які мали родини на селі. Органам Головпрофосу належало розміщувати звільнених підлітків першочергово, порівняно з іншими підлітками, в школах фабрично-заводського учнівства. Скорочені з виробництва підлітки, що не потрапили до шкіл ФЗУ через відсутність місць, мали отримувати трудову допомогу, організація якої покладалася на уповноваженого наркомату праці РСФРР при РНК УСРР.
Коммунист, Харьков, 1921, 20 ноября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7