Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 квітня 1990 (неділя)

Опубліковано проект Закону УРСР “Про економічну самостійність Української РСР”, у якому підкреслювалося, що УРСР – суверенна держава, яка добровільно увійшла з іншими радянськими республіками в СРСР. Економічною основою державного суверенітету УРСР є власність народу республіки. Територія УРСР не може бути змінена і використана без згоди її народу. УРСР в особі своїх органів влади і управління самостійно здійснює керівництво економікою республіки у строгій відповідності з Конституцією і законами УРСР з метою всемірного розвитку соціальної і культурної сфери, охорони навколишнього середовища і задоволення потреб громадян у матеріальних, соціальних та духовних благах. Реалізуючи політику економічної самостійності республіки, УРСР поєднує свої національно-державні інтереси з інтересами Союзу РСР як радянської федеративної держави. Всі розташовані на території УРСР підприємства, установи і організації зобов’язані додержуватися законодавства УРСР. Законодавчі акти СРСР, які регулюють господарські відносини, діють на території республіки остільки, оскільки не суперечать законодавству УРСР.
Радянська Україна. – 1990. – 29 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7