Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 листопада 1990 (п’ятниця)

Москва. У прийнятій Верховною Радою СРСР постанові “Про становище в країні” відзначалось, що обстановка в СРСР продовжує погіршуватись і наближається до критичного стану. Становище в політичній, соціально-економічній сферах і на споживчому ринку ускладнюється, порушена товарно-грошова збалансованість. Гострота міжнаціональних відносин набула небезпечного характеру. Відбувається розпад структур виконавчої влади. Посилюється негативний вплив тіньової економіки, падають дисципліна і порядок, зростає злочинність. У країні склалася надзвичайна ситуація.
Радянська Україна. – 1990. – 28 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7