Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 квітня 1989 (четвер)

Засідання Ради міністрів УРСР, на якому було розглянуто питання про підсумки соціально-економічного розвитку республіки у першому кварталі 1989 року і про виробництво товарів народного споживання. Відзначалось, що за вказаний період народне господарство республіки працювало в основному стабільно. Підвищились темпи росту економіки. Національний дохід зріс на 3,9%, а продуктивність суспільної праці – на 4,3%. Вказувалось, що на розвиток економіки, її фінансовий стан негативно впливало надпланове зростання заробітної плати, яке не супроводжувалося відповідним збільшенням виробництва товарів. Зазначалось, що становище на споживчому рику залишилося напруженим. На прилавках магазинів не вистачало доброякісного взуття, меблів, миючих засобів, не задовольнявся попит на деякі вироби культурно-побутового і господарського призначення. Залишилося незадовільним постачання населення продовольчими товарами. Тим часом ціни на колгоспних ринках зростали. Не задовольнявся попит населення на багато видів платних послуг. Хронічно відстав їх розвиток у сільській місцевості.
Радянська Україна. – 1989. – 23 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7