Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 травня 1940 (п’ятниця)

Київ. Пленум ЦК, обраний ХУ з’їздом КП(б)У, затвердив наступний склад політбюро: члени— М.С.Хрущов, М.О.Бурмистренко, М.С.Гречуха, Л.Р.Корнієць (голова РНК УРСР), Д.С.Коротченко (третій секретар ЦК КП(б)У), І.О.Сєров (нарком внутрішніх справ УРСР), кандидати в члени — С.Б.Задіонченко (перший секретар Дніпропетровського обкому партії), М.П.Любавін (перший секретар Сталінського обкому партії). Першим секретарем ЦК КП(б)У обрано М.С.Хрущова.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 18 травня.