Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 травня 1940 (середа)

ОдВО.У спецдонесенні Особливого відділу 24ї стрілецької дивізії повідомлялося про такі настрої червоноармійців: «Радянська влада призвела до того, що моєму батькові нема чим прогодувати пару овець. Доводиться знімати дах і цією соломою годувати овець і корову. Ми пішли визволяти фінський народ, який був у ярмі капіталізму. Кажуть, що він був пригнічений. Насправді вони живуть краще за нас».
Російський державний військовий архів. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Арк.316.