Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 січня 1939 (неділя)

Київ. 15-17 січня у приміщенні Державного театру опери та балету УРСР відбувся Всеукраїнський з’їзд сільських дільничних лікарів. Учасники форуму – 480 делегатів і 800 гостей заслухали та обговорили доповідь наркома охорони здоров’я УРСР “Про стан виконання постанови РНК СРСР від 23 квітня 1938 р. “Про зміцнення сільської лікарської дільниці” та про чергові завдання щодо покращення лікарсько-профілактичної допомоги на селі”. В УРСР діяло 2290 лікарських дільниць, 101 поліклініка, 45 туберкульозних диспансерів, 427 жіночих і дитячих консультацій, 1600 стаціонарних і 25 тис. сезонних ясел для 860 тис. дітей, 1357 аптек.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7