Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 січня 1939 (неділя)

Київ. Комісія у складі представників Ленінського РВК, Міськкомгоспу, Тресту зелених насаджень оглянула парк ім. Воровського, де тривало спорудження пам’ятника Т.Шевченку. Ухвалено встановити чавунні ліхтарі, замінити наявні скульптурні групи іншими, на мотиви з творів поета, реконструювати приміщення ресторану, обнести парк невисокими гратами, упорядкувати фонтани.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7